У червні КГС ВС залишив в силі рішення апеляційної інстанції про задоволення похідного позову.

Це вдруге в історії України було задоволено похідний позов проти посадової особи товариства про відшкодування збитків.

Постанова КГС ВС у справі 922/2187/16 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90057586

Справа 922/2187/16 – одна з найдосліджуваних корпоративними юристами, адже її історія починається практично з моменту появи поняття «похідний позов» у українському юридичному сленгу. Зміни до ГПК, які дозволили подавати похідні позови, було запроваджено у травні 2016 року, а цей позов було подано вже у липні того ж року.

Чого тільки не було в межах цього провадження? Забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно директора, намагання заборонити директору виїжджати закордон, три  експертизи, повторний розгляд у апеляції та майже ЧОТИРИ роки розгляду…

Акціонер, який є власником 21,7532 % акцій ПрАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», подав похідний позов від імені самого ПрАТ до колишнього директора про стягнення 29 549 853,54 грн збитків товариства.

Позовні вимоги було обґрунтовані тим, що директор витратив на свої відрядження понад 750 тисяч гривень та за ГОТІВКУ придбав якихось товарів та послуг у ФОП та пов’язаних ТОВ на понад 28 мільйонів гривень.

З кумедного у рішенні: «до зазначених витрат включені, зокрема, 8107,13 грн. за коньяк НENNESSY». Дуже господарські справи товариства 😉

Словосполучення «…якихось товарів та послуг» я використав не просто так – в межах судового провадження більшість документів, пов’язаних з цими платежами не вдалось знайти.

Звісно, директор все спростовував, говорив, що діяв в інтересах товариства та не перевищував своїх повноважень.

Не повірите, але формально – він правий. Обмеження повноважень щодо сутності та обсягу правочинів, встановлені законодавством, статутом та трудовим договором – він НЕ ПОРУШИВ. Всі правочини були менше 10% вартості активів товариства, заборону на вчинення правочинів із нерухомим майном він не порушив, і т.і.

Але, нарешті, судова практика почала дуже прискіпливо вивчати поняття фідуціарних обов’язків посадових осіб. Обов’язків діяти добросовісно, розумно, в інтересах товариства та не перевищувати своїх повноважень.

Ці обов’язки визначені у багатьох нормативно-правових актах (ГПК, ЦПК, ЗУ «Про акціонерні товариства», тощо), але часто до них відносились як до декларативних норм.

04.02.2020 року, Східний апеляційний господарський суд  виніс Постанову, якою частково задовольнив позов та вирішив стягнути з колишнього директора 8 592 727,83 грн. збитків, 20792,20грн. витрат за проведення експертизи.

Мало? – так. Перемога? – теж так!

Основною проблемою частково задоволення є те, що позивач (ПрАТ в особі акціонера) не зміг надати суду всіх необхідних документів, які б підтвердили обставини, на які він посилався. Перекладаючи на юридичної – частина документів, пов’язаних з операціями колишнього директора просто не було на підприємстві, тому їх не змогли подати до суду. Враховуючи те, що тягар доказування знаходиться на боці позивача – суд був змушений відмовити у позові в частині на яку просто не було документів!

Суд зазначив наступне:

«При вирішенні даного спору колегія суддів виходить з розуміння поняття «протиправної» або «неправомірної» поведінки як умови відповідальності, при якому протиправною (неправомірною) вважається не лише та поведінка, яка порушує пряму вимогу закону чи статуту товариства, а й поведінка, яка свідчить про нерозумність чи недобросовісність у діяннях посадової особи, або про те, що вона діяла не в інтересах товариства, а можливо у власних.

Так, обов`язок відповідача діяти в інтересах Компанії, піклуватися про майно, не допускати своїми незаконними діями чи бездіяльністю заподіяння збитків Компанії, не використовувати службове становище у особистих цілях або з метою особистої вигоди, передбачений умовами п.п. 3.3.8, 3.3.9, 3.3.10 трудового договору.

Обов`язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю.

Матеріалами справи підтверджується факт протиправної поведінки ОСОБА_1 , яка полягає у здійсненні дій всупереч інтересам товариства (витрачання коштів на цілі непов`язані з економічно-господарською діяльністю АТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе»); наявність збитків (збитки – це грошовий вираз шкоди) – у розмірі 8 592 727,83грн., що підтверджується матеріалами справи, первинними бухгалтерськими документами та висновком судово-економічної експертизи; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, внаслідок дій відповідача, вчинених всупереч інтересам товариства; вина відповідача, як посадової особи, яка не спростована відповідачем.»

Фактично, суд дослідив поведінку посадової особи, встановив, що така посадова особа діяла не інтересах товариства, недобросовісно та нерозумно!

Дуже важливим фактором для задоволення позову було доведення всіх чотирьох загальних умов відповідальності:

  • 1) протиправна поведінка директора, яка полягала у здійсненні дій всупереч інтересам Товариства;
  • 2) наявність шкоди (збитки-це грошовий вираз шкоди) – у розмірі 29 549 853,54 грн.;
  • 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, внаслідок дій директора, вчинених всупереч інтересам Товариства, Товариство зазнало збитків у тому числі у розмірі 29 549 853,54 грн.;
  • 4) вина боржника – директор, як посадова особа Товариства був обізнаний про збитковий фінансовий стан Товариства та умисно отримував підзвітні кошти та витрачав їх у цілях не пов`язаних з господарською діяльністю Товариства.:

У червні 2020 року КГС ВС залишив в силі рішення апеляційної інстанції, і це вже остаточне рішення, яке не підлягає оскарженню.

Звісно, з 29 мільйонів трошки більше 8-ми мільйонів гривень – це не багато, але це хоч якась компенсація збитків товариства, завданих його посадовою особою.

Ця справа вкотре доводить, що несерйозне відношення до корпоративних документів товариства може мати суттєві негативні наслідки.

Вважаю, що за похідним позовом велике майбутнє, особливо враховуючі законодавчі ініціативи зменшення порогу необхідного володіння з 10% до 5% статутного капіталу та суттєвого посилення відповідальності посадових осіб за їх дії всупереч інтересам товариства.

Постанова Східного апеляційного господарського суду у справі №922/2187/16 http://reyestr.court.gov.ua/Review/87594178


Шукаєте справедливості – Вирішення спорів

Хочете індивідуальні корпоративні документи – Корпоративне право 

Залишились запитання – Консультація

або

Leave a Reply