Повідомлення акціонерів про корпоративні дії емітента

Минулого тижня я розповідав про судову практику оскарження рішень загальних зборів акціонерів через порушення порядку повідомлення. Почитати можна ТУТ 

Як і обіцяв, сьогодні досліджуємо повідомлення акціонерів через депозитарну систему України.

Отже, перш за все, можливість повідомлення акціонерів через депозитарну систему безпосередньо передбачено у Законі України «Про акціонерні товариства», а саме п.14 ст.2  – повідомлення акціонерам – повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату в письмовій формі поштою, через депозитарну систему України або вручається акціонеру (його уповноваженим представникам) особисто. Конкретний спосіб подання повідомлення визначається наглядовою радою товариства.

У п.14 прим. 1 цієї статті зазначено, що повідомлення акціонерам через депозитарну систему України – повідомлення, надання якого акціонерам товариства забезпечується професійними учасниками депозитарної системи України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Можливість повідомлення акціонерів про будь-які події, в т.ч. про скликання загальних зборів акціонерів, прямо передбачено законом.

Так-так, не лише про скликання зборів можна повідомляти. Я на своїй практиці вже повідомляв про переважне право в процесії допемісії, про право на отримання дивідендів, тощо. Навіть про сквізаут можна повідомити через депозитарну систему, хоча я цього не раджу…

На виконання вимог закону, Комісія розробила та затвердила Порядок направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України link. Вам ще знадобиться Регламент Центрального депозитарію.

Згідно Порядку, алгоритм повідомлення акціонерів такий (при такому способі повідомлення є ще декілька технічних особливостей):

  1. Подання розпорядження до Центрального депозитарію про направлення повідомлення.
  2. Якщо повідомлення всім акціонерам – Товариство не пізніше наступного робочого дня розміщує повідомлення у себе на сайті
  3. Якщо повідомлення всім акціонерам – Центральний депозитарій не пізніше наступного робочого дня розміщує повідомлення у себе на сайті
  4. Не пізніше трьох робочих днів Центральний депозитарій надає депозитарним установам та депозитаріям-кореспондентам розпорядження про направлення акціонерам повідомлення та копію повідомлення.
  5. Депозитарні установи не пізніше трьох робочих днів після отримання від Центрального депозитарію документів забезпечують направлення копії повідомлення депонентам одним із таких способів:
  • в електронному вигляді на адресу електронної пошти депонента;
  • шляхом направлення текстового повідомлення, що містить порядок ознайомлення з копією повідомлення, на номер контактного мобільного телефону депонента

6. Якщо повідомлення всім акціонерам – Депозитарна установа не пізніше наступного робочого дня розміщує повідомлення у себе на сайті.

На практиці, повідомлення на email або телефон від акціонерного товариства отримають лише ті акціонери, які мають прямий договір з депозитарною установою (сплачують послуги самостійно) та оновлювали свої анкети за останні декілька років (надали відомості щодо способу повідомлення про корпоративні дії емітента).

Це призводить до того, що всі акціонери, які обліковуються на підставі договору з емітентом (неідентифіковані), не отримують повідомлення та не приходять на загальні збори акціонерів.

Звісно, це не може не тішити мажоритарного власника та емітента, але порушення законодавства тут немає. Одвічне питання: «Хто має платити за послуги депозитарної установи?», тут відіграє головну роль у можливості акціонера дізнатись про скликання Зборів.

Найцікавіше у всій цій конструкції те, що зазначеним Порядком визначено, що датою виконання обов’язку акціонерного товариства щодо направлення акціонерам повідомлень через депозитарну систему України є дата виконання акціонерним товариством дій по пунктом 1-2, зазначених вище.

Тобто, Порядок фактично позбавив акціонерне товариство клопоту щодо належного повідомлення акціонерів, і всі правові позиції Верховного суду можуть втратити будь-який сенс, враховуючи такі положення Порядку.

Щодо судової практики навколо повідомлення акціонерів через депозитарну систему, як підстава для визнання рішення Зборів недійсними.

Декількагодинний пошук не дав результату судової практики на рівні апеляцій та Верховного суду.

Як я писав минулого разу, Верховний суд виходить з того, що акціонерне товариство зобов’язане довести належність повідомлення акціонера та не може відноситись до способу повідомлення формально.

При повідомленні через депозитарну систему відбувається одразу декілька способів повідомлення: персональний (теоретично); загальний – на сайті Центрального депозитарію, депозитарної установи та емітента.

Треба розуміти, що для того, щоб право на участь в управлінні шляхом голосування було порушено, необхідно мати це право – право голосу. Акціонери, які не уклали прямих договорів з депозитарними установами, не мають права голосу на зборах. Їх акції не є голосуючими, тому порушити право на голосування на загальних зборах акціонерів неможливо.

В той же час, судова практика виходить з того, що право акціонера на участь у Зборах не обмежено лише правом голосу, а тому можуть бути порушені інші права акціонера на участь в управлінні, в т.ч. через неналежне повідомлення.

Трохи закручено написав, але суть полягає у тому, що я бачу можливість виграти справу про визнання недійсним рішення Зборів з підстав неналежного повідомлення – як на стороні акціонера, так і на стороні емітента. Мої найулюбленіші справи 😉

Лише судова практика покаже чи належним є спосіб повідомлення акціонерів через депозитарну систему України

 


Якщо сподобалось, пишіть у коментарях про які ще аспекти корпоративного управління хочете почитати.

Хвилюєтесь за свої загальні збори – Надійні Збори 

 

 

Напишіть відгук