Обов’язковий викуп акцій – не все так просто!

Сьогодні продовжую розповідати про судову практику, в т.ч. власну. Поговоримо про обов’язковий викуп акцій та як убезпечитись від ризиків оскарження.

Якось, після появи в українському законодавстві положень про надання акціонерами обов’язкового викупу, в мене була цікава дискусія з колегою, корпоративним юристом. Я висунув тезу, що порушення порядку прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочинів може бути підставою для оскарження рішення Зборів. Колега висловив думку, що такий акціонер зможе лише отримати гроші за свої акції, а порушення порядку не стане підставою для визнання рішення Зборів недійсним.

Суть норми полягає в тому, що кожен акціонер має право на обов’язковий викуп його акцій у випадку якщо на Зборах акціонерів приймуть деякі рішення.

Так ст. 68 Закону (ЗУ «Про акціонері товариства») говориться, що якщо Збори приймуть рішення про:

  • злиття
  • приєднання
  • поділ
  • перетворення
  • виділ
  • зміну типу товариства
  • надання згоди на вчинення товариством значних правочинів
  • надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість
  • зміну розміру статутного капіталу
  • відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення

– то акціонери, які проголосували проти мають право на обов’язковий викуп.

Ринкова вартість акцій, за якою товариство зобов’язане викупити акції, встановлюється за день до дати розміщення повідомлення про скликання зборів. Тобто ціна обов’язкового викупу встановлюється станом на початок процедури скликання Зборів. Єдине що – законодавство не встановлює чіткого порядку, особливо у часовому вимірі, здійснення процедури визначення ринкової вартості акцій.

Закон встановлює додаткові вимоги до порядку прийняття таких рішень, в т.ч щодо особливостей їх винесення на розгляд зборів.

Так, ст. 36 Закону передбачено, що товариство зобов’язане надати акціонерам можливість ознайомитись з проектом договору обов’язкового викупу в порядку, передбаченому для ознайомлення з документами Зборів. Це означає, що акціонери мають право ознайомитись з таким проектом від дати направлення повідомлення про скликання зборів. А до документів Зборів заборонено вносити зміни окрім як виправлення технічних описок.

Крім того, більшість питань, які дають право на обов’язковий викуп приймаються більшою кількістю голосів ніж проста більшість (за виключення згоди на правочини до 50% вартості активів та правочини із заінтересованістю).

Все це зроблено для забезпечення додаткових механізмів захисту інтересів акціонерів, особливо міноритарних. Звісно не все так райдужно, але вже ж таки порядок складніший ніж прийняття інших рішень.

Загалом, Касаційним господарським судом у складі Верховного суду прийнято всього шість рішень за ключовим пошуком «обов’язковий викуп акцій». Досліджуючи ці рішення, найбільшої уваги заслуговує Постанова від 20.02.2019 у справі №910/8705/18. У зазначеній Постанові Верховний суд звертає увагу на те, що стаття 36 Закону має назву: «Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів». Тобто, всі, перелічені в статті заходи в часі передують загальним зборам. Таким чином, дана стаття зобов’язує акціонерне товариство надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп акцій до проведення зборів.

Належне виконання цього обов’язку акціонерним товариством передбачає сукупність послідовних дій: по-перше – це виготовлення належного проекту договору, а по-друге – надання акціонеру фізичної можливості з ним ознайомитись.

В статті 36 Закону, визначаючи вимоги до проекту договору про викуп акцій, законодавець вказав, що лише умови щодо кількості та загальної вартості акцій носять індивідуальний для кожного акціонера характер, а всі інші умови договору повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Отже, законодавець передбачив, що загальна вартість акцій (як індівідуальна договірна умова) повинна міститися в проекті договору про їх викуп.

Таким чином, для того, щоб виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача відповідач повинен був спочатку визначити загальну вартість акцій.

Верховний Суд констатує, що ч. 2 ст. 69 Закону передбачає, що в повідомленні акціонера про право на викуп акцій товариство повинно зазначити 1) ціну викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальну вартість у разі викупу акцій товариством; 4) строк здійснення товариством укладення договору та оплати вартості акцій. Таким чином, загальна вартість акцій, в тому сенсі, який вживається законодавцем в статтях 36 та 69 вищевказаного закону, є добутком ціни викупу однієї акції та загальної кількості акцій, що належать акціонеру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в п. 10 Роз’яснень від 10.08.2010 року №7 «Про порядок застосування розділу XII Закону України «Про акціонерні товариства» щодо здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій», зазначає, що ціна викупу акцій, яка є обов’язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору про обов’язковий викуп акцій.

Я вже встиг використати цю правову позицію у справі №912/343/19. Справу поки що виграв лише у першій інстанції, але є велика впевненість у можливості виграти у всіх інстанціях.

Узагальнюючи написане, я наполегливо рекомендую у випадках, коли акціонеру надається право на обов’язковий викуп – проводити оцінку вартості акцій та затверджувати ринкову вартість акцій ДО розміщення повідомлення про скликання (проведення) Зборів, а не після їх проведення.

Взагалі, організація, проведення та скликання Загальних зборів акціонерів має надто багато тонкощів та практик застосування щоб ризикувати можливістю їх успішного оскарження.

Як завжди – все визначається місцем сидіння! Наступного тижня розповім про те що робити акціонерам, щоб не втратити своє право на обов’язковий викуп! Емітентам теж буде цікаво – будуть знати як відмовити у викупі 😉


Хвилюєтесь за свої загальні збори акціонерів – відповідь тут 

Напишіть відгук