Правочини із заінтересованістю у ТОВ.

Як застосувати новий закон про ТОВ та кому це потрібно? Частина 2 ½ ;-).

   Як і обіцяв – наступна частина про правочини, цього разу із заінтересованістю.

   Закон про ТОВ запровадив нову категорію правочинів для ТОВ/ТДВ. Раніше такі правочини були запроваджені в акціонерних товариствах, що іноді призводило до колапсу діяльності, особливо у вертикально-інтегрованих холдингах.

   На жаль чи на щастя, законом про ТОВ виписані лише загальні поняття про правочини із заінтересованістю. Порядок визначення таких правочинів, а також механізми надання згоди на їх вчинення залишені на розсуд власників ТОВ.

Правочини із заінтересованістю ще називають правочинами з конфліктом інтересів.

   Це правочини які укладаються з посадовими особами, пов’язаними особами, родичами, афілійованими особами та будь-якими іншими особами, визначеними статутом.

      Часто директор ТОВ або учасник з часткою понад 50% укладають правочини не в інтересах товариства, виводять активи, заводять товариство у «штучні» борги, виводять кошти з бізнесу та інше.

   Основною метою обмеження чи ускладнення порядку надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю – створення превентивних заходів для унеможливлення (чи ускладнення) укладання правочинів в інтересах лише окремих осіб, а не всіх учасників товариства.  

   За законом визначено лише загальні положення щодо заінтересованих осіб, це:

– посадові особи та їх афілійовані особи;

– учасник товариства, який є власником понад 20 % статутного капіталу та його афілійовані особи;

– юридична особа, в якій будь-яка із зазначених осіб є членом органу товариства.

  Все інше – на розсуд учасників!

   Щодо посадових осіб, то законом про ТОВ передбачено, що при обранні на посаду  посадова особа зобов’язана надати відомості про своїх афілійованих осіб, а також повідомляти про зміни у їх складі. Для учасників таких вимог немає… Тому, для забезпечення своїх інтересів, учасникам слід активно відслідковувати своїх партнерів по бізнесу. До речі, вимоги щодо надання учасниками ТОВ переліку їх афілійованих осіб  можна виписати у корпоративному договорі, про який я писав у першій частині особливостей застосування закону про ТОВ – тут. Також корпоративним договором можна виписати обов’язок повідомляти про зміни у їх складі та відповідальність за порушення таких зобов’язань.

   Поняття «афілійовані особи» застосовується відповідно до визначення у законі про акціонерні товариства та передбачає, що афілійованими є:

  • юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
  • члени сім’ї фізичної особи – чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини);
  • фізична особа та члени її сім’ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою.

   Термін «контроль» вживається у значенні, наведеному в законі «Про захист економічної конкуренції».

   На відміну від закону про акціонерні товариства, законом про ТОВ не визначено додаткових критеріїв заінтересованості, тобто за будь-яких умов у випадку укладання правочинну із зазначеними особами такі правочини є правочинами із заінтересованістю та потребують особливого порядку надання згоди на їх вчинення.

   Єдине що заспокоює всіх власників та керівників ТОВ/ТДВ – вимоги до правочинів із заінтересованістю застосовуються виключно, якщо вони внесені до статуту та за такий статут проголосували одностайно всі учасники товариства. Тому до внесення відповідних змін до статуту ці норми НЕ застосовуються!

   Надважливо! – Цивільним кодексом запроваджено, по суті, поняття «диктат міноритарію»! Так згідно ст. 98 ЦКУ – учасник товариства не має права голосу при прийнятті загальними зборами товариства рішень з питань щодо вчинення з ним правочину. В цьому випадку немає значення розмір частки учасника та немає значення чи передбачено статутом ТОВ порядок надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю… Але це лише у випадку, якщо таке рішення прийматимуть Збори. Таке можливо, напевно, лише при наданні згоди на вчинення значного правочину (правочину, вартість якого складає 50% та більше вартості чистих активів ТОВ за попередній квартал) чи правочину щодо відчуження 50% та більше майна ТОВ! В інших випадках це не відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників. Про значні правочини я писав минулого разу – тут.

Будуть запитання – звертайтесь!

Далі буде…

Приєднуйтесь до нас у facebook або у twitter щоб бути в курсі всіх новин корпоративного управління!

 


Потрібен індивідуальний статут ТОВ 2018? – ТАК! 

Напишіть відгук