squeezeout

Нещодавно я розповідав про те, що я запровадив squeeze-out та sell-out у ТОВ.

Сьогодні розповім як я це зробив і що з цим робити далі.

Механізм запровадження squeeze-out та sell-out у ТОВ тісно пов’язаний з новелами корпоративного законодавства.

В середині минулого літа запрацював Закон Про ТОВ. Право на squeeze-out та sell-out тісно повязано з фактом набуття відповідної частки у статутному капіталі товариства. За Законом Про акціонері товариства передбачено, що для отримання права на squeeze-out та sell-out необхідне досягнення 95% статутного капіталу (перехідні положення вже не діють).

За Законом Про ТОВ, права на squeeze-out та sell-out немає, але є право на укладання корпоративного договору між учасниками ТОВ. Що таке корпоративний договір у ТОВ я розповідав ще минулого року – почитати можна – тут .

Так от, цього року я отримав специфічне замовлення на корпоративний договір з впровадженням механізмів squeeze-out та sell-out у ТОВ. Ну дуже сподобалась така можливість учасникам ТОВ. І у нас це вийшло!

Доречно було б сказати, що це ТОВ у якій найбільший учасник володіє менше 30% статутного капіталу. А загалом учасників 6 осіб.

Саме тому їм було цікаво запровадити між собою squeeze-out та sell-out.

Крім того, для того щоб з’явилось право на squeeze-out та sell-out, необхідно щоб будь-хто з учасників досяг не 95% як в акціонерному товаристві, а всього 60% статутного капіталу! Так забажали учасники.

Це означає, що як тільки хтось з учасників досягне 60% та більше – він отримає право примусового викупу часток всіх інших учасників. Якщо такий мажоритарний учасник не скористається своїм правом – він зобов’язаний викупити частки інших учасників за умови отримання такої вимоги!

Звісно, корпоративним договором було визначено порядок визначення ціни викупу, строку оплати, право зустрічного викупу за запропонованою ціною і ще багато чого цікавого довкола найболючішого питання – ціни!

Проблемою будь-якого корпоративного договору є примушення до його виконання. Поки в українській юрисдикції відсутня судова практика довкола корпоративного договору, гарантувати дієвість будь-якого механізму неможливо.

Але ми вирішили, що в сучасних реаліях, найбільш ефективним механізмом примушення до виконання зобов’язання – будуть штрафні санкції. Наприклад, подвійна ринкова вартість частки, визначена незалежним оцінювачем, якого обрав учасник, який вимагає штраф…

От і виходить, що якщо мажоритарний власник не виконає обов’язку щодо sell-out – він все одно сплатить вартість частки міноритарного учасника, додатково виплатить ще одну вартість частки, а міноритарний учасник все ще залишиться учасником ТОВ!

Звісно, я розумію, що стягнути ці кошти можливо буде лише у судовому порядку, але практика стягнення штрафів за договірними зобов’язаннями доволі зрозуміла і простіша за корпоративну.

Ще одним механізмом, який мав би гарантувати виконання зобов’язання по squeeze-out та sell-out, могла бути безвідклична довіреність. Але у цього механізму є декілька проблем.

  1. Ризик зловживання довіреним правом або складність формулювання моменту виникнення права.
  2. Ризик виведення частки ТОВ на іншу особу, яка не є учасником корпоративного договору.
  3. Острах більшості нотаріусів від посвідчення таких довіреностей, не кажучи про їх виконання.

У корпоративних договорах, які ми готували, поки що, безвідкличні корпоративні довіреності не використовували. Подивимось, що покаже практика їх застосування.

На відміну від акціонерного товариства, запровадження squeeze-out та sell-out у ТОВ можливе лише за письмовою згодою сторін.

Примусити до squeeze-out та sell-out у ТОВ просто за законодавством неможливо. Напевно, за сучасного розвитку порядку визначення ринкової вартості частки у статутному капіталі, це на краще. Зарано ще впроваджувати такі процедури для ТОВ.  


Для акціонерних товариств – Squeeze-out

Є запитання – Консультація

Leave a Reply