Дія.City

Влітку 2021 року Верховною радою було прийнято закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Цей закон більше відомий як «Закон про Дія.City».

І хоч багато його положень ще набувають чинності, деякі цікаві зміни вже відбулись. Ці зміни стосуються звичайних ТОВ, а не лише ІТ-бізнесу.

Перш за все, це зміни до положень про корпоративний договір у ТОВ.

Я багато сперечався з колегами щодо можливості участі у корпоративному договорі самого товариства або третіх осіб. І хоч, загальне визначення поняття «корпоративний договір» суттєво не змінилось, тепер можна офіційно включати до переліку учасників такого договору, фактично, будь-кого. Це дозволить всім стейкхолдерам бути учасниками погодження процесів з управління товариством та бути в курсі про що домовились власники такого товариства.

Єдине що, навряд чи можна буде визначати якісь обв’язки товариству або третім особам в межах саме корпоративного договору.

Початкова судова практика вже встановила можливість поєднання в одному правочині декількох договорів. В одному документі можуть бути як корпоративний договір так і інші договори (позики, застави, поруки, тощо). Та в залежності від правовідносин різні сторони правочину можуть мати різні права та обов’язки.

По-друге, нарешті прямо передбачили можливість конвертації боргу-в-капітал у ТОВ.

Це і раніше не було заборонено робити, але коли це написано в Законі – набагато спокійніше ;-).

Останнім часом доволі части явищем у мої практиці є конвертація боргу перед власником компанії в її статутний капітал. Зазвичай це робиться для цивілізованого структурування бізнесу. Це особливо актуально перед залученням стратегічного іноземного інвестора. Такому інвестору не дуже зрозуміло чому власник компанії вкладає кошти в компанію через борги, а не через володіння корпоративними правами, навіщо власник викривляє баланс компанії.

Ще одним цікавим аспектом запроваджених змін є маленьке доповнення ч.8 ст.18 Закону – «чи лише третіх осіб».

Таке доповнення дозволяє прямо в статуті визначати право будь-якої конкретної особи вносити додатковий вклад до статутного капіталу. Це розширює коло можливих механізмів залучення інвестора. В поєднанні з попереднім пунктом, інвестору може бути запропоновано опціон на конвертацію позики у статутний капітал компанії.

Напевно, найбільш неочікуваними змінами стало запровадження можливості призначити на посаду директора товариства – іншу компанію.

Тобто передати повноваження виконавчого органу товариства юридичній особі, зареєстрованій відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління). І хоч це поки що діє лише для резидентів Дія.City, але це точно стане проривом у розвитку корпоративного управління в Україні!

Одночасно із запровадженням можливості призначення виконавчим органом іншу компанію, законодавець передбачив, що з директором або членом виконавчого органу тепер можна укласти цивільно-правовий договір. Це дозволить відійти від трудових відносин у питання управління бізнесом, в т.ч. зробити такі відносини безоплатними (коли це треба).

Більшість запроваджених змін запозичені із англійського права, перш за все для структурування M&A угод серед майбутніх резидентів Дія.City, особливо start-up проектів.“

Я вважаю, що, загалом, українське корпоративне законодавство рухається у правильному напрямку, синхронізуючись з найкращими світовими практиками, які є більш зрозумілими для цивілізованих іноземних інвесторів.

Leave a Reply