На початку лютого 2020 року адвокати нашої компанії виграли ще одну дуже цікаву справу з точки зору декількох правових позицій. Це справа №912/712/19.

Оскарження рішення загальних зборів – одна з найскладніших категорій господарських справ

Основні обставини справи – у грудні 2018 року відбулись Загальні збори акціонерів, які були скликані акціонером-власником понад 10%.

На цих Зборах до порядку денного в т.ч. було внесено питання про схвалення значних правочинів про відчуження нерухомості, укладених у 2016 – 2017 роках .

Також до порядку денного було внесено питання про скасування рішення Зборів за 2015 рік та рішень Наглядової ради за 2014-2016 роки.

І. Відсутність безумовного права акціонера (власника понад 10% статутного капіталу) на скликання Зборів акціонерів.

Акціонер, який володіє більше 10% акцій зобов`язаний був дотримуватись порядку скликання позачергових загальних зборів, що визначений у статті 47 Закону України “Про акціонерні товариства”, та звернутись із вимогою до наглядової ради, і лише після спливу 10 днів від дня пред`явлення вимоги, за наявністю передбачених законом підстав, мав право самостійно здійснювати заходи зі скликання позачергових загальних зборів.

Відсутність доказів подання акціонером до наглядової ради вимоги про скликання загальних зборів акціонерів та відповідної відмови, а отже й відсутність у останньої права скликати такі збори, свідчать про наявність підстав для визнання недійсними рішень, прийнятих на згаданих позачергових зборах.

ІІ. Схвалення правочинів за попередні роки.

Завдяки правочинам у 2016-2017 роках вартість активів товариства зменшилась з 40 млн. грн. за підсумками 2015 року до 7 млн. грн. за підсумками  2017 року.

Відповідно, за 2015 рік значний правочин – понад 4 млн.грн., за 2017 – 0,7 мнл. грн. І ця різниця стала вирішальною!

Одним з найбільших питань цієї справи було – за який рік рахувати активи для віднесення правочину до значного?

За нашою позицією, не дивлячись на те, що правочини були вчинені у 2016 та 2017 роках – 10% від вартості активів треба рахувати за 2017 рік. Тобто все, що більше 700 тис. грн.

Ми так вважаємо тому, що рішення про надання згоди на їх вчинення було внесено до порядку денного Зборів у 2018 році.

Наші опоненти вважали, що треба брати вартість активів станом за рік, що передував року вчинення правочину. Тобто, незалежно від дати погодження (схвалення) правочину, якщо правочин вчинено у 2016 році – активи треба брати за 2015 рік, якщо у 2017 році – за 2016 рік. Навіть якщо правочини схвалюються у 2018 році. Тобто все, що більше 4 млн. грн.

З точки зору верховенства закону – ст.2 ЗУ «Про акціонерні товариства» – значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Тобто має значення рік, що передує року «учинення»  правочину.

З точки зору верховенства права та верховенства закону:

Саме протиправна поведінка директора (діяла з перевищенням повноважень) призвела до суттєвого скорочення майна товариства(виведення активів). Внесення до порядку денного Зборів питання  про схвалення правочинів через декілька років точно призводить до суттєвого порушення права акціонерів, адже вартсість активів товариства до вчинення цих правочинів точно більше ніж після. Крім того, оцінка вартості акцій ( в т.ч. для визначення вартості акцій для обов’язкового викупу) напряму залежить від наявного майна товариства.

Тому застосування показників року, що передував року вчинення правочинів, у випадку якщо цей рік не збігається з роком надання належної згоди на його вчинення, є порушенням прав акціонерів!

З точки зору Закону – ст. 70 ЗУ «Про акціонерні товариства» – Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Отже «вартість активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства» напряму пов’язана з роком прийняття рішення про надання згоди на такий правочин.

ІІІ. Вишенька на торті – безпідставне скасування попередніх рішень загальних зборів та Наглядової ради товариства за відсутності судових рішень про таке скасування, оскільки це суперечить презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи.

Рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Ненормативні акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені загальними зборами після їх виконання.

Тобто, загальні збори не можуть скасовувати власні рішення, а також рішення інших органів, якщо ці рішення вже реалізовані та виконані!

Повний текст Постанови КГС ВС – http://reyestr.court.gov.ua/Review/87478644


Шукаєте справедливості – Вирішення спорів

Хочете законні збори,
які витримають судове оскарження – Корпоративне право

Залишились запитання – Консультація

Напишіть відгук