Значні правочини у ТОВ!

Як застосувати новий закон про ТОВ та кому це потрібно? – частина 2

   Надважливим питанням, яке турбує власників та особливо директорів ТОВ – значні правочини та правочини із заінтересованістю.

   Сьогодні продовжую розповідати новели закону про ТОВ. Як на мене, одна з найцікавіших та найактуальніших тем діяльності ТОВ після 17.06.2018р.

   Попереднє законодавство практично не регулювало питання значних правочинів, а тим паче правочинів із заінтересованістю. Єдине що було – вимога голосування кваліфікованою більшістю на зборах за правочини щодо 50% та більше активів товариства. Все інше – на власний розсуд. Доволі часто навіть наявність обмежень для директора у статуті не допомагали вберегти активи від його протиправних дій.

   Із запровадженням нового закону про ТОВ все має докорінно змінитись.

   Отже, новим законом про ТОВ визначено, що статутом ТОВ визначаються критерії значного правочину. Тобто, власники ТОВ можуть самостійно визначити за яких умов правочин є значним та потребує особливого порядку надання згоди на його вчинення.

   Важливо! Значним правочином може бути не лише правочин, вартість якого перевищує визначене статутом значення. Це можуть бути правочини на будь-яку суму якщо, наприклад, це кредитний правочин, чи застава, іпотека, гарантія і т.і. Тобто, статутом ТОВ можна визначити сутність правочину, яка визначатиме такі правочини як «значні» незалежно від вартості (навіть правочин на 10 грн). Найчастіше в нашій практиці ми визначаємо значними правочинами всі правочини, які не пов’язані з поточною діяльністю компанії. Наприклад – придбання/продаж нерухомого майна, купівля/продаж цінних паперів та корпоративних прав, позики, тощо. Також можуть бути вартісні обмеження при досягненні яких правочин вважається «значним» незалежно від його предмету. Звісно можна поєднувати обмеження щодо предмету правочину та вартості правочину.

Для кожного конкретного товариства критерії віднесення правочину до «значних» можуть бути індивідуальним.   

   Наступною новелою закону про ТОВ є визначення, що надання згоди на вчинення будь-яких правочинів вартість яких складає 50% і більше від вартості чистих активів товариства за попередній квартал – виключна компетенція загальних зборів учасників. Така редакція закону вже вчинила певний колапс у діяльності багатьох ТОВ. Справа в тому, що директор підписуючи такі правочини без рішення зборів ризикує понести відповідальність, починаючи з матеріальної та моральної, закінчуючи кримінальною за перевищення повноважень та зловживання службовим становищем. Тому багато директорів ТОВ вже відмовляються від підписання таких правочинів без рішення Зборів. До речі, чисті активи це активи мінус зобов’язання. Простіше кажучи – підсумок розділу «Власний капітал» у пасиві балансу товариства. Є товариства в яких власний капітал має від’ємне значення. В таких випадках будь-які правочини підлягають погодженню Зборами!

  Що з цим робити?

   Варіант 1 – надавати згоду на вчинення таких правочинів перед їх укладанням, так … кожного разу…

   Варіант 2 – погоджувати такі правочини після їх укладання, наприклад щомісячно, щоквартально чи щорічно. Але ризики для директора залишаться. Може бути ситуація, коли учасники не погодять укладені директором правочини. Тоді для директора можуть бути персональні негативні наслідки.

   Тут доречно також нагадати, що Господарським процесуальним кодексом передбачено право учасника товариства з часткою понад 10% подавати позов про відшкодування збитків посадовими особами за дії чи бездіяльність, в т.ч. звільненим… На сьогодні вже є судова практика за якою з попереднього директора стягнули понад 22 млн. грн. збитків!

   Попередні два варіанти були не дуже зручні та ризикові.

   Є третій варіант, який я пропоную застосувати за аналогією закону. Законом про ТОВ не передбачено, але і не заборонено, надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів. Законом про акціонерні товариства такий механізм передбачений та доволі непогано виписаний. Вважаю за можливе застосування аналогії закону за наступних умов:

  • внесення до статуту ТОВ визначення «значних правочинів».
  • внесення до статуту ТОВ порядку надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів. За такий статут бажано щоб проголосували всі 100% учасників.
  • до рішення про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів необхідно включити інформацію про сутність правочинів на які надана попередня згода та граничну сукупну вартість таких правочинів. Строк дії такого рішення не має перевищувати 1 рік.
  • за рішення про надання попередньої згоди бажано щоб проголосувало 100% учасників ТОВ.

   Ці пункти не є обов’язковими, але вони суттєво зменшать ризик «успішного» оскарження правочинів. Застосування варіанту №3 – на власний страх і ризик. Без судової практики говорити однозначно неможливо, а її, звісно, поки що немає. З власної судового практики – запропонований механізм має забезпечити захист інтересів всіх стейкхолдерів та не порушувати інтереси будь-кого з учасників товариства.

Цікаве відступлення, в законі про ТОВ визначено поняття «значний правочин». Правочин, вартість якого складає 50% та більше вартості чистих активів НЕ є «значним правочином» в розумінні закону ;-).

   Також не забуваємо, що рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства приймається кваліфікованою більшістю у ¾ голосів учасників. Цього прямо немає у законі про ТОВ, але залишилось у Цивільному кодексі.

   І на останок, рішення про надання згоди на вчинення будь-якого «значного правочину», який визначений статутом ТОВ, за загальним правилом приймається загальними зборами учасників, якщо інший орган не визначений статутом. Це може бути наглядова рада (якщо її утворено) або директор чи дирекція.

   Інформації про значні правочини вийшло забагато, тому про правочини із заінтересованістю напишу наступного разу…

   Будуть запитання – звертайтесь!

   Не читали 1 частину про корпоративні договори – Читати

   Далі буде…

   Приєднуйтесь до нас у facebook щоб бути в курсі всіх новин корпоративного управління!


Потрібен індивідуальний статут ТОВ 2018? – ТАК 

25 Replies to “Значні правочини у ТОВ”

  1. Значить, якщо у статуті не вказано критеріїв значних правочинів і відповідно порядку їх схвалення, то положення нового закону про такі правочини взагалі не застосовуються?

    1. Так, але правочини, вартість яких дорівнює або перевищує 50% вартості чистих активів за попередній квартал – погоджуються відповідно до закону.

  2. Ви написали про те, що “вартість яких дорівнює або перевищує 50% вартості чистих активів за попередній квартал – погоджуються відповідно до закону”. Закон набрав чинності 17.06.2018 р. Якщо договір укладений до 17.06.2018 р., то не вимагається наступного схвалення Загальними зборами такого правочину (закон зворотної сили не має) ?

    1. Так, закон зворотньої дії не має. Але якщо ви будете вносити зміни до такого договору в частині збільшення його вартості – необхідно погоджувати такі зміни належним чином.

  3. А чи потрібно схвалювати значні правочини, які були укладені до набрання чинності новим законом про ТОВ?

  4. Чи можна прописати в новій редакції статуту, що в діяльності ТОВ значні правочини та правочини із заінтересованістю не застосовуються ?

    1. Можна, але це не позбавить вас обов’язку надавати згоду на правочини понад 50% вартості чистих активів

  5. Ви написали:
    “Цікаве відступлення, в законі про ТОВ визначено поняття «значний правочин». Правочин, вартість якого складає 50% та більше вартості чистих активів НЕ є «значним правочином» в розумінні закону”.

    На підставі чого Ви дійшли такого висновку?

    1. Доброго дня. Справа в тому, що ч.1 ст. 44 ЗУ “Про ТОВ та ТДВ” визначено, що таке “значний правочин”. У ч.2 цієї статті описано особливості надання згоди на вчинення правочинів, вартість яких перевищує 50% вартості чистих активів – та жодного слова про значний правочин. Як на мене – юридична формальність.

  6. Підкажіть, будь ласка, з якого моменту, на Вашу думку, треба отримувати згоду ЗЗ на вчинення правочинів, ціна яких перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу: з 17.06.2018 чи 17.06.2019?

    1. Вважаю, що з 17.6.2018р. – норма імперативна. Перехідні положення виписані двозначно…

  7. Доброго дня! В статті Вами зазначено наступне:

    “Також не забуваємо, що рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства приймається кваліфікованою більшістю у ¾ голосів учасників. Цього прямо немає у законі про ТОВ, але залишилось у Цивільному кодексі.”

    Дійсно, у абз. 2 ч. 2. ст. 98 ЦК України це зазначено, але кінець цієї норми завершується словами “якщо інше не встановлено законом.”

    А що зазначено в спецівальному законі про ТОВ?

    Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЗУ – рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників. (Виникає питання якою кількістю голосів???)

    Переходемо до ст. 30 ЗУ – Компетенція загальних зборів, у частині 2 серед іншого у п. 14 зазначено, що – прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників. (зокрема ч. 2 ст. 44 ЗУ віднесена цим Законом до компетенції загальних зборів)

    А тепер дивимось, що нам говорить ст. 34 ЗУ – Прийняття рішень загальними зборами учасників з питань порядку денного.
    Зокрема ч. 4 говорить про те, що рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань (ред. на які не розповсюджуються положення ч. 2 та 3 цієї статті) приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

    З урахуванням вищезазначеного роблю висновок: “іншим законом встановлено, що прийняття рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань”

    І доречі, як можна правильно прочитати формулючання “приймається кваліфікованою більшістю у ¾ голосів учасників”??? 3/4 голосів від чого? Від 100% голосів? Тоді це 75%, а квіліфікована більшість у 75% це скільки? 37,5%? Якось недоречно написано. А в Законі Про ТОВ все чітко зазначено – “трьома чвертями усіх учасників товариства” і все зрозуміло .

    Чекаю Вашого висновку щодо обгрунтованності моїх міркувань.

    Заздалегідь вдячний за відповідь.

    1. Дякую за запитання.
      Щодо наданого вами тлумачення, вважаю, що не всі правочини, вартість яких перевищує 50% вартості чистих активів, є правочинами, щодо відчуження 50% майна товариства. Так само, не всі правочини щодо відчуження 50% майна товариства є правочинами, вартість який перевищує 50% вартості чистих активів.
      Відповідно, вважаю, що це різні правочини які регулюються різним нормами законодавства. Немає підстав стверджувати, що законом встановлено інший порядок погодження правочинів щодо 50% майна товариства.

      1. Дякую за відповідь.
        Ви відповіли як справжній юрист але я очікував більш конкретну відповідь.

        Можливо краще визначитись на прикладі.

        ТОВ “Х”, на кінець попереднього кварталу, має на балансі легковий автомобіль вартістю 100 тис. грн., оборотні активи на суму 40 тис. грн., грошові кошти на суму 5 тис. грн. та, наприклад, рухоме майно у вигляді комплекту меблів на суму 5 тис. грн. (зобов’язань не має, тобто чисті активи складають 150 тис. грн.) Вартість автомобілю перевищує 50 % вартість всіх активів) Питання – чи потрібно (згідно ст. 98 ЦКУ) голосувати у кількості 75% зі 100% голосів учасників ТОВ за відчуження директором автомобіля, чи достатньо більшості (51% зі 100% – згідно Закону) щоб отримати згоду на таке відчуження ?

      2. Щодо вашого конкретного прикладу – вважаю, що в цьому випадку необхідно приймати рішення 3/4 голосів, адже такий правочин підпадає як під дію закону про ТОВ та і ЦК. В цьому випадку, ЦК встановлено додаткові вимоги до порядку погодження такого правочину. Щодо виключення “якщо інше не встановлено законом”, то іншим законом врегульовано питання погодження правочинів понад 50% вартості чистих активів, а не від загального майна товариства.

        Ваша позиція також має право на існування, але вона може породити ризик оскарження такого правочину.

      3. До речі, щонайменше за двома аспектами вирішення правових колізій, я схильний до варіанту «більшості голосів» (прийнято пізніше у часі, є спеціальним нормативно-правовим актом) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0758323-08

Leave a Reply